Віртуальні подорожі

 Визначні памятки україни

Віртуальні подорожі музеями України 

20 віртуальних екскурсій музеями України та світу

Віртуальні екскурсії по світу 

 Віртуальні екскурсії музеями України

НАЦІОНАЛЬНІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ УКРАЇНИ
Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" - один з провідних і найбільших наукових та культурно-освітніх закладів України. Заповідник існує на базі комплексу визначних пам'яток історії та культури, різноманітних музейних колекцій, що мають велике історичне й художнє значення. До складу НІЕЗ "Переяслав" входять пам'ятки давньоруської архітектури міста: Михайлівський собор та Спаська церква ХІ ст.; національного значення: Вознесенський собор (1696-1700 рр.), Переяславський колегіум (1753 р.), дзвіниця Вознесенського собору (1776 р.), Михайлівська церква (1666 р.). Збережено такі архітектурні перлини, як дерев'яна козацька церква (1606 р.), будинок А. Й. Козачковського (1820 р.), де в 1845 і 1859 роках жив Т. Г. Шевченко. У складі заповідника діють 24 тематичні музеї різних профілів, більшість з яких розміщується у пам'ятках архітектури.
Національний заповідник "Софія Київська". Серед збережених на теренах Східної Європи пам'яток архітектури всесвітньо відомий собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим. 12 грудня 1990 року архітектурний ансамбль Софійського собору та монастирський комплекс Києво-Печерської Лаври було внесено до cписку Всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Відділи-музеї заповідника: Собор Святої Софії, Золоті ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква, Митрополичий будинок, Хлібня, Трапезна, Судацька фортеця.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Заповідник був створений 88 років тому на території національної святині українського народу Києво-Печерської лаври. На території знаходиться ряд провідних музеїв країни, державні наукові, культурно-освітні, мистецькі та громадські інституції.  До складу заповідника входять 46 пам'яток національного значення та 93 пам'ятки місцевого значення. Крім того, комплекс Києво-Печерської лаври є складовою пам'ятки зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями, Києво-Печерська Лавра".
Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця". Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" - це безцінні пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Будинок генерального судді В.Кочубея, Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана К.Розумовського, парк "Кочубеївський", Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці, Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року, Могила П.І.Прокоповича - основоположника вітчизняної науки про бджільництво, інші.
Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Упродовж 1937-1941 років Биківнянський ліс був місцем таємного поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних співробітниками органів НКВС. Територія "спецділянки НКВС УРСР" у Біківнянському лісі є найбільшим похованням серед подібних на території України, а також, входить до трійки найбільших поховань періоду сталінізму в колишньому СРСР. Серед похованих тут жертв сталінізму є представники понад 30 національностей, а також іноземці, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини. 22 травня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України № 546 було створено Державний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Указом Президента України від 17 травня 2006 року Заповіднику надано статус Національного.
Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр". Бабин Яр у Києві - це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту. Тут в роки фашистської окупації (1941-1943 рр.) за національною належністю та за ідеологічною ознакою фашистськими карателями було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян - військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічно хворих та ін.
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" Заповідник було створено в 1967 році як Чернігівський філіал Державного архітектурно-історичного заповідника "Софіївський музей". З 1978 р. його було перетворено на Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник. Указом Президента України в 1998 році заповіднику надано статус національного.
Державний історико-культурний заповідник "Хотинська фортеця". Заповідник створено з метою збереження пам'ятки архітектури національного значення - Комплексу споруд фортеці ХІІІ-ХVІІІ ст. Хотинський замок, споруджений на рубежі Х-ХІ століття на скелястому мису заввишки 20 метрів, розташованому між каньйоном Дністра і вузьким дугоподібним каньйоном струмка, який огинав цей мис із західного і північного боків. Будучи адміністративним центром замок контролював також єдину дорогу, що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі, саме біля підніжжя скелі, на якій височіла твердиня.
Національний заповідник "Хортиця" Хортиця – найбільший  острів на Дніпрі площею у 23,5 кв. км. Розташований він між двома унікальними природними комплексами - порогами Дніпра, затопленими під час будівництва Дніпровської ГЕС, та плавнями Великого лугу Запорозького. Таке розташування спричинило утворення на Хортиці дев'яти природно-територіальних комплексів. Більше ніде на території України немає такого місця, де б на такій відносно невеликій площі була б сконцентрована така велика кількість історичних пам'яток різних періодів. Практично кожен етнос, що проживав у Причорноморських степах залишив тут сліди свого перебування, а кожна доба в історії нашої держави стала частиною історії острову Хортиця. Тому в 1965 році на Хортиці створюється історико-культурний заповідник, який у 1993 році отримав статус Національного.
Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець". НІАЗ "Кам'янець" – містобудівний комплекс Старого міста площею 121 га, що розташувався на високому кам'янистому острові, який відокремлений від решти міста глибоким каньйоном р. Смотрич, і лише вузький перешийок з'єднує його з містом. Одночасно Старе місто є житловим районом Кам'янця-Подільського, де проживає біля 3,5 тис. мешканців.
Національний заповідник "Глухів". Національний заповідник "Глухів" створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №80 "Про державний історико-культурний заповідник у м. Глухові Сумської області" Указом Президента України від 210.11.2008 №71027/2008 Заповіднику надано статус національного. До складу заповідника входить 7 пам'яток національного значення та 30 пам'яток місцевого значення.
Національний історико-культурний заповідник "Качанівка". Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" створений згідно з наказ ом Міністерства культури Української РСР "Про створення Державного історико-культурного заповідника в селищі Качанівці Чернігівської області" від 13.01.1982р. № 17 Указом Президента України від 27.02. 2001 №118/2001 заповіднику надано статус національного. До складу заповідника входить 18 пам'яток національного значення та 5 пам'яток місцевого значення.
Національний історико-культурний заповідник "Чигирин". Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" створений згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 7 березня 1989 року № 77 "Про оголошення комплексу пам'яток, історії, культури та природи міста Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником". Указом Президента України від 23 вересня 1995 року №864/95 заповіднику надано статус Національного. До складу заповідника входить 4 пам'ятки національного значення та 25 пам'яток місцевого значення.
Державний архітектурно-історичний заповідник "Стара Умань". Державний архітектурно-історичний заповідник "Стара Умань" Державний архітектурно-історичний заповідник "Стара Умань" створений згідно з Розпорядженням Президента України від 18. 04. 2005 р. № 969/2005-рп "Про створення Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" та постановою Кабінету Міністрів України від 31.08. 2005 р. № 833 "Про Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань". До складу заповідника входить 69 пам'яток архітектури, 24 пам'ятки історії, 6 пам'яток монументального мистецтва.
Шевченківський національний заповідник. Шевченківський національний заповідник - культурно-освітній та науково-дослідний заклад, створений на базі комплексу пам'яток (об'єктів) культурної спадщини та пам'яток природи, пов'язаних з життям і вшануванням пам'яті Тараса Шевченка та призначений для здійснення їх комплексного наукового дослідження та охорони. Заповідник діє згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 21.11.1989 № 287 "Про створення Шевченківського національного заповідника у м. Каневі". Музеї заповідника:
  • Музей Тараса Шевченка;
  • Музей "Народне декоративне мистецтво Канівщини";
  • Музей "Літературна Канівщина" (колишня бібліотека-музей А.П.Гайдара).
На території заповідника розташовані пам'ятки національного значення: Могила поета Т.Г. Шевченка та Багатошарове городище "Пилипенкова Гора".
Державний історико-культурний заповідник у місті Жовкві. У 1994 році за ініціативи місцевих органів влади, громадських організацій та львівських науковців Кабінет Міністрів України, враховуючи особливу історичну, наукову і архітектурну цінність комплексу пам'яток історії, містобудування, архітектури та природи м. Жовкви своєю постановою від 10 серпня 1994 року № 546 "Про державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві Львівської області" оголосив територію центральної частини міста Жовква державним історико-архітектурним заповідником.
Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" створений на базі об'єктів культурної спадщини та пам'яток природи, пов'язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка з метою збереження Шевченківських меморіальних місць. Заповідник діє згідно з Постановою КМУ від 25.03.1992 №156. Указом Президента України від 26.01.2006 №74/2006 Заповіднику надано статус національного. До складу заповідника входить 17 пам'яток місцевого значення
Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви". У 1910-1914 рр. на о. Журавлиха, в с. Пляшева (теперішня Рівненська область, Радивилівський район) було споруджено меморіальний комплекс "Козацькі Могили" на честь загиблих в Берестецькій битві 1651 р. і засновано Свято-Георгіївський чоловічий монастир на "Козацьких Могилах".
Національний історико-археологічний заповідник "Кам'яна Могила". Кам'яна Могила - унікальний пам'ятник первісного мистецтва - розташована у заплаві річки Молочна, поблизу селища Мирне Мелітопольського району Запорізької області (висота пагорба 12 м, площа - 1,3 га). Винятковість цієї пам'ятки зумовлена рідкісним розташуванням гігантського курганоподібного скельного виходу у степовому просторі, структурою природної кам'яної породи, примхливо деформованою внаслідок тривалої ерозії, слідами життєдіяльності людини в межах скельного масиву, перед усе - численними петрогліфами. Цінність скельних зображень Кам'яної Могили полягає не лише у тривалості їх існування, але й у тому, що вони віддзеркалюють здобутки інтелектуального життя різних народів.
Державний історико-культурний заповідник у місті Белзі. Заповідник створений у 2001 році згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1678. Заповідник є науково-дослідною та культурно-просвітницькою установою, що забезпечує виявлення, дослідження, збереження, популяризацію та використанння культурної спадщини Белза і довкілля.
Національний заповідник "Замки Тернопілля". Заповідник був створений 8 лютого 1994 року на базі архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, церкви Преображення Господнього 1600 року, ансамблю споруд монастиря ордену отців Бернардинів, які є пам'ятками архітектури національного значення, низки інших пам'яток міста та району.  У 1999 році до складу Заповідника ввійшов Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс - пам'ятка архітектури національного значення XIV-XIX століть. У 2002 році утворено філію Заповідника у міста Скалаті Підволочиського району, центральним об'єктом якої став Cкалатський замок XVII століття. У 2008 році до складу Національного заповідника ввійшли ще сім замків, це: замок XVII cт. у місті Теребовля, замок XVI-XVII cт. в смт. Микулинці, замок XІV-XVIІI cт. в с. Язловець, замок XVII cт. у с. Підзамочок, замок XVII cт. у смт. Золотий Потік, фортеця XVI-XVIIІ cт. у смт. Скалі Подільській та замок XVII cт. у с. Кривче. У 2010 році, до складу Заповідника увійшов замок XVII cт. у місті Чортків.
ВІРТУАЛЬНІ ПОДОРОЖІ МУЗЕЯМИ УКРАЇНИ




      

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)